av а, е, К, m.fl.
185,-
Льоля вже давно не дитина. Вона відповідає за своє життя та відчайдушно його будує. Вона -- кохана дружина, власниця успішного бізнесу та мати двох дітей. Льоля знає, на що вона здатна й намагається підтримувати свій баланс. Але водночас Льоля приховує біль.Цей біль іноді тихенько скавчить десь під скронями, а іноді виривається назовні. Його важко стримувати, доводиться мовчати, приховувати свої емоції, бути зручною. А Льоля втомилася бути зручною, вона хоче бути живою і справжньою. Самою собою.Так убивати вміють тільки діти -- це історія, яка нагадує, що травми дитинства можуть заважати жити щасливе доросле життя. Героїня вчиться сприймати їх як досвід і не боятися своїх мрій.Ця книга про те, як пережити найскладніші травми. Коли боляче. Коли не знаєш куди бігти за допомогою. Коли не довіряєш нікому. Коли почуваєшся винною завжди й не розумієш, як воно, жити далі.Як це? Бути травмованою дитиною, але сильною дорослою? Льоля знає. Як це? Бути приниженою, але не звертати на це уваги? Льоля знає. Як це? Бути покинутою найдорожчою людиною і все одно любити? Льоля знає. Як це -- воскреснути? Льоля розкаже... Вона все розкаже. Навіть собі самій.Кейт Утєва, авторка книги, відкриває світ найболючіших питань, які ми насмілюємося обговорювати зі своїми психотерапевтами мінімум на двадцять п'ятій зустрічі. Книга Так убивати вміють тільки діти надихає йти далі та бути сильними. Дитинство авторки припало на 90-ті роки, про які вона каже Це були роки безумовної радості, безумовного щастя та безумовного горя на тлі історичних подій і рутинного життя нашої звичайної родини.Так убивати вміють тільки діти - терапевтична книга. Вона допомагає зустрітися із собою, а ще зі своїм болем, своїми травмами. Зустрітися та відпустити їх, щоби прийняти своє минуле та відчути радість від теперішнього.Ця книга відверта. Вона про кожного, хто колись був дитиною.